Історія якоря та розвиток суднобудування в Україні: від каменю до інженерної досконалості

15 лютого 2026 року у ВСП «Дунайський інститут водного транспорту Національного транспортного університету» відбулося засідання проблемної групи здобувачів освіти «Історія розвитку водного транспорту України» на тему: «Історія якоря. Суднобудування в Україні в XIV–XVII століттях».

Під час засідання учасники розглянули еволюцію якоря — одного з найважливіших винаходів у морській справі. Від найдавніших кам’яних конструкцій із просвердленими отворами людство поступово перейшло до металевих виробів, що забезпечували значно вищу надійність та утримувальну здатність судна.

Зазначалося, що перший залізний якір у Британії датують 573 роком н.е., а дерев’яний шток залишався ключовим елементом конструкції майже 1300 років. Саме шток забезпечував правильне положення якоря на ґрунті та сприяв кращому заглибленню рогів.

У ході обговорення було проаналізовано, як зміна пропорцій рогів, штока та веретена підвищувала ефективність конструкції. Перехід до безштокових моделей із поворотними лапами став важливим етапом технічного розвитку. Відзначено, що з 1822 року розпочалося активне впровадження нових інженерних рішень, які стали основою сучасних якірних систем.

Історія якоря — це історія безпеки мореплавства, технічного прогресу та формування морської культури.

Окрему увагу під час засідання було приділено розвитку українського суднобудування XIV–XVII століть. Географічне положення України — вихід до Чорного й Азовського морів, а також розгалужена річкова система — сприяло формуванню потужних морських і річкових традицій.

Важливим осередком розвитку морської справи стала Запорізька Січ, заснована в районі дніпровських порогів. Вона є свідченням високого рівня козацького суднобудування та навігаційної майстерності. Особливої слави набули козацькі човни-«чайки», які поєднували швидкість, маневровість і пристосованість до морських походів.

Учасники засідання наголосили, що традиції українського суднобудування формувалися під впливом як європейських, так і власних інженерних практик, що забезпечило конкурентоспроможність українських суден у регіоні.

У межах засідання здобувачі освіти представили тематичні презентації та переглянули навчальні відеоматеріали. Це дозволило комплексно розглянути історичний розвиток морської справи — від удосконалення якоря до становлення національних суднобудівних традицій.

Захід сприяв поглибленню фахових знань, розвитку дослідницьких навичок та формуванню усвідомлення значення історичної спадщини для сучасного водного транспорту України.